Мої уроки



















http://youtu.be/lBKrKjwqNxQ
Розробки уроків із всесвітньої історії для учнів 6 класу docs.google.com/document/d/1HWrcJaUmPmktLLWO1xdQUJ1b0C80EtV11QasW20xgyU/edit

урок у 9 кл. на тему:
Тема:  Права та обов’язки батьків і дітей.
Мета: ознайомити учнів з правами та обов’язками батьків та дітей;       виховувати повагу до старшого покоління, розуміння взаємності прав та обов’язків батьків та дітей; вчити учнів правильно користуватися своїми правами в сімейному колі, спираючись на існуючу законодавчу базу; розвивати вміння розв’язувати правові ситуації за допомогою нормативних актів.
Тип уроку: урок формування умінь і навичок.
Обладнання: підручник, Конституція, Сімейний кодекс, Конвенція про права дитини, картки із завданнями.
Хід уроку
1.     Організаційний момент
2.     Актуалізація опорних знань
Учитель проводить тренінг «Твої обов’язки в сімї»
(Учні сідають в коло і по черзі розповідають про свої обов’язки в сімї.)
3.     Вивчення нового матеріалу
1.     Вступне слово вчителя:
-         Спочатку згадаємо про ті соціальні норми, які існують у нашому суспільстві. Визначимо ті норми, які впливають і на сімейні стосунки, - це норми моралі і правові норми.
З дня нашого народження ви вступаєте зі своїми батьками у правові відносини. Вони формуються у вигляді взаємних прав та обов’язків між батьками та дітьми.
2. Права та обов’язки батьків
Об’єднання учнів в групу і постановка завдання
А) опрацювати матеріал підручника ст.. 107 – 109
Б) дати відповіді на запитання:
-         Які обов’язки і права батьків щодо дітей?
-         Чому важливим є право на спілкування батьків з дітьми?
-         Пригадайте ситуації, коли батькам доводилося захищати своє переважне право на виховання дитини?
-         Підвести підсумки
Довідка:
За Сімейним кодексом України батьки мають право на:
1)    визначення чи на зміну (до досягнення дитиною 7 років) прізвища, імені та по-батькові дитини;
2)    особисте виховання дитини, залучення до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам;
3)    обрання форм та методів виховання, окрім таких, що суперечать закону та моральним засадам суспільства;
4)    самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина;
5)    звернення до суду, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою  захисту прав та інтересів дитини.
За Сімейним кодексом України батьки зобов’язані:
1)    піклуватися про здоров’я дитини;
2)    виховувати дитину;
3)    піклуватися про фізичний, духовний, моральний розвиток дитини;
4)    забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
5)    готувати дитину до самостійного життя;
6)    поважати дитину (не експлуатувати, не карати фізично).
2.     Права та обов’язки дітей
Об’єднання учнів у групу і постановка завдання
А) опрацювати матеріал підручника ст.. 107 – 109
Б) дати відповіді на запитання:
-         Які обов’язки і права дітей щодо батьків?
-         Чому важливими є права на спілкування дітей із батьками?
-         Спробуйте пригадати ситуації, коли користування батьківськими правами може завдати шкоди дітям?
-         Чи знайоме вам слово «аліменти»? Що воно означає?
-         Підвести підсумки
Довідка:
За Сімейним кодексом України дитина має право:
1)    противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї;
2)    звернутися для захисту своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, органів державної влади (наприклад, Міністерства соціальної політики України) та органів місцевого самоврядування;
3)    звернутися для захисту свої прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років;
4)    на безпосереднє спілкування, зокрема якщо хтось із батьків перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місцях затримання та позбавлення волі тощо;
5)    на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сімї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сімї .
Дитина зобов’язана піклуватися про батьків, виявляти турботу та надавати їм допомогу.
3.     Виконання завдання 4 підручника
Підведення підсумків
4.     Скласти самостійно ситуації, де проявляється виконання обов’язків або дотримання прав дітей та батьків
Підведення підсумків
4.     Закріплення знань
Закріплення знань можна провести, складаючи таблицю;
Бесіда
-         Які обов’язки, крім вищеназваних, ви маєте у своїй сімї?
-         Чи користуєтеся ви своїми правами?
-         Якого права вам не вистачає?

Батьки
Діти
Права
Мати дітей і піклуватися про них;
Давати імя дитині;
Вибирати навчальний заклад для дитини;
Розпоряджатися майном дитини до її повноліття
Право на життя;
Право на імя;
Право на виховання в колі сімї;
Звертатися до органів піклування в разі порушення прав (з 14 років до суду)
Обов’язки
Утримувати дітей до повноліття;
Виховувати дітей;
Захищати їх гідність і піклуватися про здоров’я;
Надавати можливість здобути середню освіту;
Виплачувати аліменти у випадку розлучення

Поважати батьків та допомагати їм;
Піклуватися про батьків, коли стануть дорослими

-         Що потрібно зробити батькам, щоб ви були задоволені у колі сімї?
-         Що потрібно зробити вам, щоб батьки були за вас спокійні?
-         Чи може, на ваш погляд, людина бути щасливою, не маючи дітей?
5.     Закріплення знань
Підбиваючи підсумок уроку, звертаємо увагу учнів на тісний зв'язок моральних та правових норм, які стосуються взаємин батьків та дітей, важливість шанобливого ставлення до старшого покоління.
6.     Домашнє завдання
1.     Опрацювати п. 17
2.     Письмове завдання на вибір:
1)    розгляньте ваше свідоцтво про народження. Які відомості воно містить? Навіщо потрібний цей документ?
2)    Напишіть есе: «Чи повинна держава втручатись у сімейні відносини?»
  

                                                                                      
                                                        
                        

Спецкурс з прав людини в 11 класі
                                                                                                            вчителя історії та правознавства
                                                                                            Китайгородської ЗОШ
                                                                                              вчитель вищої категорії,
                                                                                                   звання «Старший вчитель»
Тема.        Право людини на життя

Мета:       формувати  активну позицію щодо широкого кола своїх можливостей, вчити відстоювати свою точку зору,  розвивати вміння порівнювати різні джерела інформації і робити свої висновки;  вчити визначати пріоритети особистості, що зможе реалізувати свої здібності в житті;  формувати в учнів уміння відповідати за свої вчинки.

Обладнання:  виставка літератури з проблеми, кольорові аркуші паперу, два ватмани, журнали для виготовлення колажу, презентація, фломастери, ножиці, клей, дидактичні матеріали.       
Хід заняття
На дошці епіграф  про життя
За мгновеньем мгновенье - и жизнь промелькнет.
Пусть весельем мгновение это блеснет!
Берегись, ибо жизнь - это сущность творенья,
Как ее проведешь, так она и пройдет.
 (Омар Хайям)
Урок починається з презентації, присвяченій захисту прав людини на життя, підготовленої учнем 11 класу.
Учитель.    Добрий день, дорогі друзі. Ви молоді, завзяті і кмітливі, сповнені сил і енергії. Ви щойно переглянули презентацію, присвячену захисту прав людини на життя. Але якщо життя здається жахливим  або ще гірше, коли його у тебе насильно забирають. Жити потрібно в будь-якому випадку, адже життя неповторне. Життя – це ваша таємниця, в якій ви маєте реалізувати себе, свої внутрішні здібності, свою суть, пройшовши всі етапи життя: юність, молодість, зрілість. Але якщо всього цього немає. І ви стоїте над прірвою, бо не знаєте : жити людині завтра, чи ні.
Наша зустріч присвячена проблемі життя і смерті, а саме виробленню власного ставлення до законів, які дають право на життя.
Вправа «Знайомство»
Учитель запрошує учнів зайняти свої місця у колі. Потім кожен учень по черзі називає своє ім’я, а також асоціації, які виникають у них до слова «життя».
Вправа «Очікування»
Мета:    визначити сподівання й очікування школярів від заняття.
Кожному учневі дають паперову квітку, на якій потрібно дати відповідь на запитання.
1)      Як ви гадаєте, чому вас запросили взяти участь у занятті?
2)      Яку інформацію ви хочете отримати?
По черзі кожен учасник презентує свої відповіді та закріплює листочки на дошці.
Запитання для обговорення
¾       Чи виникали труднощі при відповіді на запитання?
¾       Для чого ми виконали цю вправу?
Прийняття  правил роботи класу
Мета:     сприяти створенню робочої та доброзичливої атмосфери під час роботи.
Учитель.  Для ефективної роботи на занятті, тобто для досягнення поставленої мети, завдань необхідно дотримуватися правил роботи.
Учитель повідомляє дітям, що на уроці з прав людини немає правильних і неправильних відповідей, цінна думка кожного.
На плакаті написано правила роботи класу:
1)      Умійте слухати одне одного
2)      Говорити повинен хтось один
3)      Говорити слід  по суті
4)      Необхідно ділитися думками вголос
5)      Необхідно поважати почуття інших
6)      Приниження гідності – неприпустиме
7)      Висловлюватися слід, піднявши руку

Вправа «Міняються місцями…»
Мета:   активізувати учасників заняття
Учасники сидять у колі. Коли учитель називає рису, ситуацію чи іншу характеристику, яка стосується тебе, - потрібно помінятися місцями з іншим учасником, який є у колі.
Наприклад, міняються місцями ті:
·      Хто цікавиться політичним життям країни;
·      хто вміє їздити на скутері;
·      хто  думає, що в житті потрібно все спробувати;
·      хто вміє їздити на велосипеді;
·      хто вміє водити автомобіль;
·      хто любить подорожувати;
·      хто любить життя.
Інформаційне повідомлення
«Смертна кара: за, чи проти»
Мета:   надати інформацію про історію законів про смертну кару, навчити підлітків самостійно опрацьовувати текст, визначати головне та презентувати його, сприяти самостійному вибору учасниками необхідності чи шкоди смертної кари.
Учні об’єднуються у дві команди, кожна з якої отримує завдання – текст-інформацію для самостійного опрацювання у групі з подальшою презентацією основного.
Тема1  Смертна кара. Підібрати якомога більше аргументів «за». Обґрунтувати свій вибір.
Тема2  Смертна кара. Підібрати якомога більше аргументів «проти».  Обґрунтувати свій вибір.
Насамкінець – колективне обговорення.
Учитель.   З проблемами права на життя пов’язане й таке складне питання, як узаконення евтаназії – можливості людини добровільно піти з життя за допомогою лікарів у випадку невиліковної хвороби. У законодавстві більшості країн евтаназію не визнано як законний засіб позбавлення життя, тому й кваліфікується вона як кримінальний злочин – убивство. У міжнародному праві залишається відкритим питання, чи охоплює право на життя також обов’язок жити, а відповідно – чи може особа відмовитися від цього свого права.
Завдання
«Справа про… допомогу невиліковним хворим»
Безсилля сучасної медицини щодо деяких хвороб поставило на порядок денний Вищої ради однієї з країн питання про допомогу хворим, які страждають на невиліковні хвороби. До ради надійшли два законопроекти – «Про процедуру евтаназії» та «Про створення державних піклувальних закладів для утримання смертельно хворих громадян». Після гарячих дебатів думки депутатів ради розділилися і обидва законопроекти набрали однакову кількість голосів. Законопроект було поставлено на повторне голосування, і тепер остаточне рішення може залежати від одного голосу депутата Вищої ради.
Уявіть, що ви – депутат Вищої ради держави. Які сильні й слабкі сторони, на вашу думку, кожного із запропонованих проектів (кошти, процедура, персонал, порушення чи захист права на життя і тощо)? За який законопроект ви віддали би свій голос? Чому?
Опрацюйте завдання, використовуючи технологію «Дискусії».
Учитель.   У світі багато є ще того, що заважає нам жити, але є й те, що нас надихає, дає нам наснагу, надію на краще майбутнє.
І зараз об’єднайтеся у дві групи: ті, хто витягли жовті папірці, підійдіть до правого столу, а ті, хто витягли сині, - до столу ліворуч. На столах лежить все необхідне для створення колажу. У вас є 8 хв., щоб створити його. Ті, що працюють за правим столом, створюють роботу, у якій все, що заважає жити, а ті, що працюють ліворуч, знаходять все, що допомагає жити.
Далі один представник від кожної команди презентує свою роботу.
Ось майже і підійшов до завершення наш урок. Мені б хотілося, щоб ви повернулися на початок заняття і дали відповіді на запитання:
1.      Чи справдилися ваші очікування?
2.      Що нового ви дізналися?
3.      Спробуйте експромтом скласти «Сенкан» про любов до життя
Загадка
Учитель.  І на завершення я хочу вручити вам пам’ятки та загадати загадку:
«Вона нічого не коштує, але створює багато чого. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона триває мить, а у пам’яті лишається надовго. Немає багатіїв, хто міг би прожити без неї, і немає таких бідних, які не стали б багатші її милістю. Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів.
Водночас її не можна ані купити, ані випросити, ані позичити, ані вкрасти, бо вона – це цінність, яка не принесе жодної користі, якщо не йтиме від чистого серця.»
(Усмішка.)
Усміхайтеся! І люди, зігріті вашою усмішкою, прихиляться до вас. Усміхайтеся! І це приведе вас до щастя.

Додатки
Пам’ятка
1.      Ніколи не уникайте персональної відповідальності.
2.      Свою думку не тільки виробляйте, а й висловлюйте.
3.      Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються вашого життя.
4.      Не бійтеся помилок – просто своєчасно їх виправляйте.
5.      Чесно визнавайте свої помилки, пам’ятайте, що впертість – самозахист слабкої людини.
6.      Не виходить задумане – неодмінно розберіться, чому. Починайте робити все спочатку і так – аж поки на вийде.

Смертна кара
Аргументи
 Стверджуючі
Опитування громадської думки свідчить що більша половин громадян України виступає за смертну кару.
Дійсно, дані багатьох соціальних досліджень демонструють, що від 60 до 80 % українців підтримують смертну кару. Та також варто зазначити, що дана статистика піддається значним корування, якщо відкинути упередженість, асоціативні ряди з окремими злочинцями та взагалі суб’єктивність і віддаленість опитуваних, так як значна частина яких змінює свою відповідь, якщо подібним злочинцем являється рідна чи близька їй особистість. То чим зумовлене таке ставлення верховенством права, відчуттям справедливості чи індивідуалістською ненавистю?
Вартість утримання довічних в’язнів коштує порядка 14 тис. грн.
Громадськість обурена тим фактом, що ми як платники податків змушені фінансувати перебування та обслуговування вбивць та маніяків, які і без того завдали значних фінансових та психологічних втрат для населення. Подібні дії є подвійною платою за їх злодіяння і не можуть бути визнані, як справедливе ставлення до всіх членів суспільства, тим паче до таких які знехтували тим самим суспільством.
Засуджені на довічне ув’язнення мають право бути помилуваними.
В Кримінально-виконавчому кодексі України, прийнятого 11 липня 203 року, а саме в спеціальному розділі, йдеться про те, що засуджені до довічного позбавлення волі має можливість після фактичного відбуття не менше 20 років покарання подати клопотання до Президента України про помилування. У разі помилування визначене засудженому покарання заміняється позбавленням волі на певний строк, але не менше 25 років. Таким чином на думку багатьох правників злочинці не відбудуть повної міри покарання, що могла б зрівнятись з позбавленням життя.
Смертна кара є ефективним засобом попередження злочинів.
Страхітливий приклад такої міри покарання стримує потенційних злочинців від скоєння не правомірних дій. Також страта злочинця стовідсотково гарантує життя його потенційним жертвам у випадку подальшого потрапляння на вбивці на свободу. В той же час не варто забувати, що найбільш відомі маніяки-вбивці, такі як Сергій Ткач, Андрій Чікотіло, Анатолій Онопрієнко, здійснили свої перші вбивства ще в добу радянського союзу, в підчас діючої міри покарання шляхом страти.
Катехізис визнає смертну кару соціально легітимною.
Протягом століть церква впевнено підтримувала право держави карати злочинців, котрі загрожують гармонії чи спільному благу суспільства. Особи, що позбавляють життя інших, втрачають своє право на життя. Подібне висловлення можна знайти і на сторінках Біблії, яке звучить як: «Око за око, зуб за зуб».
Статистика свідчить про низький рівень запобігання злочинів за допомогою існуючих мір покарання.
За кількістю злочинів на 100 тис. осіб Україна у 2008 році посідала 11-е місце у світовій класифікації, а за кількістю вбивств на 100 тисяч жителів 12-е.
За роки незалежності в Україні скоєно понад 80 тисяч умисних вбивств та замахів на життя.


Заперечуючі
Смертна кара не є ефективним методом залякування.
Рівень злочинності у країнах, де смертна кара є узаконеною, значно перевищує рівень злочинності у країнах, де її заборонено. Таким чином цифри свідчать про хибність тезису, щодо де мотивації потенційних злочинців на здійснення тяжкого злочину під страхом найвищої міри покарання.
Смертна кара перешкоджає інтегративним процесам України до Європейської спільноти
Відсутність смертної кари є обов’язковою умовою перебування країни в Раді Європи.
Протокол Європейської конвенції про права людини, що набув чинності 1 липня 2003 року, передбачає цілковите скасування страти.
Сьогодні смертна кара не застосовується у понад 100 країнах світу. Європейський Союз вважає її не сумісною із членством, адже смертна кара, як справедлива відплата є раціоналізованою помстою і не гідна цивілізованого суспільства.
Помилки та не справедливість в судових процесах відбирають життя невинних людей.
Можливість судової помилки створює небезпеку того, що може постраждати не винний.
Розглядаючи даний аргумент не можна не згадати також про високу корумпованість всіх органів гілок влади, що також прямолінійно, в такому випадку, відбиватиметься на життях неповинних громадян.
Релігійні переконання.
Життя дає лише Бог, і лише він може його забрати. Даний тезис повністю відтворює зміст однієї з десяти заповідей господніх: « Не убий». Жодна людина, незалежно від своїх службових повноважень не має права позбавляти життя іншу людину, навіть якщо остання є злочинцем.
Ватикан приєднався до Конвенції ООН з прав людини, аби видати резолюцію проти смертної кари.
Смертна кара перешкоджає можливості реабілітації.
Будь-яка кара передбачає можливість реабілітації – визнання своєї провини, переосмислення скоєних помилок, перегляду подальшого світобачення, шанс каяття. У випадку з застосуванням смертної кари, як міри покарання людина (злочинець) позбавляється такої можливості.
«Жодна кара не може руйнувати невід’ємної гідності того, хто вчинив злочин. Двері, відчинені для каяття та реабілітації, мають бути завжди відчиненими». (Іван Павло ІІ, 1997 р.).
Відсутність відповідальних за вбивство.
Винесення вироку досить не легка справа для сумлінної людини і можливість помилки є тяжким моральним злочином для судді, перш за все перед собою. Виконавець вироку – особа, що в переважній мірі бере на себе відповідальність за дії по виконанню вироку. Саме ці та суміжні особи в публічних очах є відповідальними за вбивство людини. І мало хто позиває на те, що і дійсним вбивцею є Держава, яка має привілейоване право через своїх представників виносити та приводити в дію такий роковий вирок. То чи можна допускати таке делегування відповідальності, якщо мова йдеться про вбивство. Чи повинна Держава опускатись до рівня вбивці.
Смертна кара передбачає в собі катування.
Смертна кара (вбивство), як фізичний спосіб позбавлення життя людини в своєму складі, в тій чи іншій мірі, передбачає наявність елементів катування.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.12.1999 року вказав серед іншого, що смертна кара, як вид покарання, суперечить також статті 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, не людському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.





                                                                                
                                                 
                            

11 клас
Історія України
Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні
Мета:    розкрити суть політико-ідеологічної кризи радянського суспільства. Показати основні етапи цього процесу. Схарактеризувати діяльність  В.Щербицького. Розвивати інтерес до історії рідного краю. Вчити учнів мати власну думку з приводу конкретних історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її. Виховувати учнів у дусі патріотизму й утверджувати ідеали демократії. Сприяти осмисленню ролі людини в історії.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
I.              Етап мотивації та покладання мети
Вчитель.  Хочу сьогодні розпочати наш уроку з політичного анекдоту:
       «Шеф іноземної розвідки викликає свого підлеглого.
-       Слухай, Джоне, – каже, – скільки наших людей засилаємо в СРСР, але ніхто не може зрозуміти, що там діється і як у цій країні люди живуть. Поїдь нарешті ти й розберися.
Минув деякий час, агент повернувся.
-         Ну, доповідай, – каже йому шеф.
-         Ситуація така, – виструнчився Джон – безробіття в них немає, але ніхто не працює.
Ніхто не працює, але план виконується. План виконується, але в магазинах нічого немає.
-         В магазинах нічого немає, але вдома все є. Вдома все є, але всі не задоволені. Всі незадоволені, але всі голосують «за».»
Отже, сьогодні на уроці ми проаналізуємо розвиток СРСР у 60 – 80 рр. встановимо причини кризи радянської моделі суспільно-політичного розвитку, як вона вплинула на Україну, чому усунули М. Хрущова з посади Першого секретаря ЦК КПРС, за яких умов створювалася нова Конституція УРСР, як розвивалося наше село в період застою.
II.            Етап постановки завдань
План вивчення нового матеріалу
На дошці
1.     Криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку.
2.     Політико-правовий статус УРСР у складі СРСР. Конституція УРСР 1978 р.
3.     Партійні та державні керманичі УРСР.
4.     Розвиток села в 60 – 80 рр.
Проблемне питання уроку!
-         Чому виникла криза? Чи можлива взагалі побудова комунізму як суспільно-політичного ладу?
III.         Актуалізація опорних знань
1.     Поставити у відповідність терміни і визначення до них(робота в парах)
а) Тоталітаризм                           1) основний закон держави, який має вищу юридичну   
                                                              силу і встановлює основи політичної, правової,
                                                              економічної систем даної країни;
б) Авторитаризм                          2) суспільно-економічна формація, що базується на
                                                              суспільній власності на засоби виробництва;
в) Конституція                               3) антидемократичний режим державної політичної
                                                               влади, зазвичай у сполученні з різноманітного
                                                               роду елементами особистої диктатури;
г) Комунізм                                    4) політична система, що прагне до цілковитого
                                                               (тотального) контролю держави над усіма
                                                               сферами життя суспільства.
IV.         Етап організації виконання плану діяльності
1.  Перегляд учнями відеоролика про діяльність Л. Брежнєва з електронного підручника «Історія України. 11 клас».
2.  Криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку
Вчитель. Період 1964 – 1985 рр. в історичній практиці отримав назву застій. Дана назва не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися у другій половині 1960 – першій половині 1980 рр., але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. Застій не передбачає припинення розвитку країни. Здійснюються реформи (др. пол. 60), реалізовувалися п’ятирічні плани, велось активне будівництво. Проте навіть у межах СРСР УРСР за рівнем споживання посідала 5 місце серед союзних республік, хоча мала другий по Союзу рівень економічного потенціалу.
(Коротке повідомлення учнями про встановлення влади Л. Брежнєва. Висновки)
3.  Проаналізувавши матеріал (тези з питання «криза радянської моделі») створити загальну картину розвитку СРСР. (Учитель об’єднує учнів у чотири групи і кожній групі дає завдання на дидактичних картках)
   Ідеологічна криза   
     








 Екологічна криза                         
Дидактична картка №1
      
       розчарування у правильності обраного шляху розвитку;
       розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;
       усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;
       зростання дисидентського руху і негативних настроїв у суспільстві;
       посилення ідеологічного тиску на суспільство



       бездумна експлуатація природних ресурсів;
       відсутність наукового обґрунтування у розміщенні виробничих 
       потужностей;
       руйнування природного середовища, придатного для життя людей
      (забруднення водойм, атмосфери);
       поступова деградація нації

              Економічна криза






Політична криза
   дефіцит товарів;
   відмова або повільне впровадження нових технологій;
   невисока якість більшості товарів;
  продовольча криза, хронічна криза сільського господарства;
  прихована інфляція (зростання цін при незмінних заробітних платах);
  переважно екстенсивний розвиток економіки;
  висока затратність виробництва

       воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо);
   нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу,  
   «старіння керівництва»;
   недієздатність законодавчих органів;
   втрата динамічності розвитку радянської моделі і, відповідно, привабливості
   для інших країн;
   корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво;
    посилення репресій проти інакомислячих.
Проміжні висновки учнів
4.       Слово вчителя про етапи застою
Картка №2
Етапи періоду застою
I.         етап (1965 – 1970) – спроба проведення економічних реформ, які мали б упорядкувати економіку СРСР після «реформаторської гарячки» хрущовського періоду (реформи Косигіна)
II.       етап (1970 – 1982) – наростання кризи, «консервація» існуючої системи в СРСР
III.    етап (1982 – 1985) – зміни у партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану радянського суспільства
Записати в зошити етапи періоду застою
Після виступу учнів – висновки вчителя
5.       Політико-правовий статус УРСР у складі СРСР. Конституція УРСР 1978 р.
Вчитель. На XXII з’їзді КПРС (1961) М. Хрущов заявив, що Конституція СРСР 1936 р.
застаріла. У новій, на його думку, слід було зафіксувати створення в СРСР «загальнонародної держави» й «розгорнуте будівництво комунізму». Л. Брежнєв і його оточення відклали вироблення нової Конституції. У жовтні 1977 р. позачергова сесія Верховної Ради СРСР прийняла Конституцію СРСР. Слідом за нею розпочалася робота над новою Конституцією УРСР, яку ухвалила 20 квітня 1978 р. позачергова сесія ВР республіки.
Декларативні гасла цих документів розходилися з дійсністю. До них, вперше в конституційній практиці, внесли положення ст. 6, що КПРС – «керівна і спрямовуюча сила радянського суспільства, ядро його політичної системи, державних і громадських організацій».
Завдання учням (індивідуально)
Опрацювати матеріал підручника на ст. 172 – 173 і документ №1 на ст. 174, заповнити таблицю «Конституція УРСР 1978 р.»
Що проголошувала
Як було насправді


Відповіді і висновки учнів.
6.       Партійні та державні керівники УРСР
Вчитель. 6 ст. Конституції дотримувалися і керівники КПУ, яку очолювали різні моделі розвитку республіки:
П. Шелест (1963 – 1972) – автономізаційну;
В. Щербицький (1972 – 1989) – централістську, тобто орієнтовану на центр.
Зараз ми перевпевнимося або спростуємо цю думку, прослухавши доповіді учнів, які вони підготували заздалегідь.
а) Політичний портрет П. Шелеста
    б) Політичний портрет В. Щербицького
Запитання:
1)      Чи можна стверджувати, що П. Шелест був прихильником ідеї широкої автономії УРСР?
2)      За що усунули П. Шелеста від влади?
3)      Чи завжди В. Щербицький був слухняним виконавцем волі центру?
 Відповіді і підсумки учнів
7.       Розвиток села в 60 – 80 рр.
Вчитель. Якщо в Україні в період застою партією керували два очільника, які відрізнялися один від одного різними методами, то яка ж влада була в нашому селі в 1960 – 1980 рр.? Чи часто мінялися партійці на владних місцях? Вам було дано попереднє додаткове завдання (1 варіант) ? І ваші відповіді хочу зараз почути.
Відповіді учнів. Висновки.
(2 варіант) заздалегідь запросити діючого голову сільської ради. Її стисла розповідь про владу тих часів. (Подяка за виступ)
Вчитель. Працюємо над вирішенням проблемного питання методом дискусії. Учні виголошують свої варіанти відповіді, аргументуючи їх.
V.           Закріплення нових знань
Бесіда за запитаннями:
а)  Назвіть прояви кризи радянської моделі розвитку.
б)  Яку концепцію запроваджувало радянське керівництво?
в)  Чи були відмінності між політичним курсом П. Шелеста і В. Щербицького?
VI.    Підсумковий етап
Метод рефлексії:
-         Чи змогли ви реалізувати свої здібності на уроці?
-         Що нового ви дізналися для себе?
-         Над чим ще вам потрібно попрацювати?
-         Що хотіли б дослідити?
VI.         Домашнє завдання   
1 вар. Опрацювати § 25, документ 2 ст. 175.
2 вар. Скласти схему періоду, який ми вивчаємо.
3 вар. Скласти оповідання або вірш про життя нашого села у період застою.
4 вар. Дослідити «Стан економіки села в 60 – 80 рр.






1 коментар: